Ретро-ігри, які іноді називають класичними чи іграми старої школи, — це старі ігри будь-якого формату, в які все ще можна грати в наш час. Ігри старої школи не визначаються певним історичним періодом, стилем чи ігровими системами, але будь-які ігри, випущені до 2000 року, можуть вважатися ретро. Хтозна… Може, у 2050-му ваша улюблена AAA-гра теж потрапить в категорію ретро.

Ці гри можуть бути двовимірними, з піксельною графікою, характерною для 8- чи 16-бітних систем 80-х і 90-х років. Багато класичних платформерів, рольових ігор і стрілянок із видом зверху зроблені в такому стилі й досі залишаються впізнаваними та цілком привабливими. І хоча тривимірні ігри, як-от Unreal 1998 року, технологічно просунутіші, вони теж вважаються ретро-іграми.

В ігри старої школи можна грати по-різному. У деякі ігри, випущені кількадесят років тому, досі можна грати на ПК завдяки підтримці розробників, видавців чи навіть фанатів, які прагнуть, щоб їхні улюблені ігри працювали на сучасних пристроях. Власне кажучи, деякі фанатські оновлення так добре зроблені, що самі розробники приймали їх і поширювали як офіційні.

Деякі старіші ПК-ігри перевипущені на оновлених рушіях зусиллями сторонніх фахівців. Часто це ігри, які спочатку вийшли на CD- або DVD-носіях, але їхні оригінальні розробники чи видавці з певних причин перестали їх підтримувати. Перевипуском можна вважати оригінальну гру, модифіковану під сучасні системи, або ж це може бути переробка, що зберігає оригінальний ігролад, але з оновленою графікою й звуком.

Офіційна емуляція є порівняно новою тенденцією — видавці давнішніх консольних ігор випускають їх на ПК чи сучасних консолях. Такі перевидання зазвичай використовують оригінальні ігрові файли й емулятор, який дає змогу запускати їх без апаратної частини, на які вони були початково розраховані. Так гравці, які не мають доступу до оригінальних систем і носіїв минулих десятиліть (ігри розповсюджувалися на дисках і картриджах, які стають дедалі більшою рідкістю), можуть без проблем грати в класичні й навіть «втрачені» ігри. Буває навіть так, що в ігри, які раніше були ексклюзивами певної системи, тепер можна грати на будь-якому пристрої з відповідним емулятором.

Отже, ретро-ігри (класичні чи старої школи) — це просто ігри минулих поколінь, в які можна грати зараз.

Ігри старої школи багатогранні. Якщо казати просто, вони дають можливість згадати минуле людям, які грали в них, коли ті щойно вийшли. Чимало гравців на все життя зберегли спогади про неймовірний досвід гри у старі ігри, і повернення до них дає змогу подивитися на ігри під новим кутом й отримати нові враження. Крім цього, може виявитися, що раніше нездоланна гра була не такою вже й складною. Буває і таке.

Також часто це просто хороші ігри, що пройшли випробування часом. Чудовий сюжет, візуальний стиль й ігролад не старіють. Рольовими іграми з 90-х можна насолоджуватися не менше, ніж сучасними. А ще вони, швидше за все, легко запустяться навіть на не дуже потужних комп'ютерах.

Так. Власне, багато ігор, в які раніше можна було грати тільки сидячи разом на дивані, на одній консолі або через локальну мережу (з'єднавши кілька систем в одному приміщенні), тепер доступні в мережі з багатоосібною спільною грою чи змагальним режимом. На момент їхнього виходу про таке ніхто навіть не мріяв.