Новини
Проходження за пробудженого робота, якому доручено врятувати людство в The Last Caretaker
A
Alan Wen
Однак коли я тестував гру на Gamescom, переважно намагаючись освоїти керування цим пробудженим роботом-доглядачем, то був вражений реалістичною фізикою під час дослідження цієї покинутої станції: відчинення дверей, підбирання та метання крісел. А тоді натрапив на кімнату з іншим роботом, що абсолютно не подав ознак життя, бо, очевидно, повністю розрядився. Я не геть самотній, адже мене веде безтілесний голос. Він підказує, як перепід‘єднати живлення, щоб повернути станцію до життя.
Це ж стосується і мого доглядача, котрий має шкалу здоров’я та лічильник енергії, що вичерпується з кожною дією. На щастя, я натрапив на заряджальну станцію, тож саме час потягнути за важіль, щоб увімкнути електроенергію, а тоді взяти синій кабель і під’єднати його до своїх грудей. Також я знайшов схожу станцію, що таким самим чином відновлює здоров’я, і ще одну, що зберігає поступ.
Повністю відновивши критичні показники, пора підійматися ліфтом, щоб зрештою дізнатися, що наразі я перебуваю в стикувальному ангарі з човном, який стане незамінною річчю під час моєї мандрівки. Це майбутнє, в якому кліматична катастрофа перетворила планету на океанічний світ, тож дуже важливо мати засіб пересування водою, щоб діставатися до споруд, які залишилися над рівнем води. Мені всього-на-всього потрібно заживити решту ангара, щоб відкрити док і випливти на човні.
Тут стає в пригоді один з перших наших інструментів. У грі є лячна кількість умінь, що розблоковуються з підвищенням рівня, але дуже важлива річ, яку я розблокував на початку — це демонтажний інструмент. The Last Caretaker має глибоко продуману систему майстрування, де вам потрібно зібрати певну кількість матеріалів, щоб змайструвати предмет. Але ви підбираєте метали, залізо чи тканини не навмання. Використавши демонтажний інструмент, я можу підійти до будь-якого об’єкта й дізнатися, з чого він складається, а тоді розбити об’єкт інструментом й отримати матеріали. Коли я натрапив на чергового ослабленого й нерухомого робота-доглядача в шахті ліфта, то з певним сумом усвідомив, що їх також можна розбирати, але розрадою мені став той факт, що їхні матеріали слугуватимуть моїй місії — відновленню людства.
Зібравши необхідні матеріали, я зміг використати ремонтний інструмент, щоб відновити чергову зарядну станцію, а тоді під’єднати її до джерела живлення й заживити док. Я трішки помилився, адже ненавмисно під’єднав цей кабель до себе, а отже, док живився від моєї власної енергії, тож я швидко від’єднав кабель і перетягнув до іншої зарядної станції. Проте це наочно показує, що в цій грі все піддається законам логіки. Немає штучних декорацій: усе має свої функції й з усім можна взаємодіяти. Коли ви відкриєте ширший світ, буде навіть можливість змайструвати власні зарядні станції, щоб безпечно розвідувати віддалені райони, не турбуючись, що забракне живлення. У грі навіть може настати момент, коли вам доведеться розплутувати безладний клубок кабелів!
Але хоча в цьому світі ніби й відсутнє людство, він не позбавлений екологічних і механічних загроз, хоча останні також стали певною мірою автономними, як машини з Horizon Zero Dawn, що блукають живою природою. Іншими слова, вороги, що трапляються вам на шляху, не завжди вороже налаштовані, а поводяться як організми екосистеми, імовірно, відчуваючи загрозу від вашої присутності чи прагнучи забрати джерело живлення вашого доглядача.
Але все ж я маю бути готовим до таких сутичок, адже розробники зі студії Channel37 закинули мене на пізніший етап гри, де в мене вже була добротна імпульсна гвинтівка, зручно під’єднана до джерела живлення мого доглядача. Кілька пострілів достатньо, щоб знести кілька створінь з мацаками, що присмокталися до станції збоку, але щоб знищити великі пухирчасті органічні маси й те, що окупувало дах (видається мені, що то було щось на кшталт рою ос), потрібна була більша вогнева потужність, тож вибуховий заряд тут буде ефективнішим. Деякі види зброї ефективніші проти певних істот, ніж інші. До прикладу, зброя, що використовує електрику, ефективніша проти інших машин.
Основне завдання гри — порятунок людства, і це досить важко показати в короткій демоверсії. На щастя, це не спинило креативного директора Антті Ільвессуо від спроби запустити гру в режимі налагодження, щоб за лічені хвилини продемонструвати мені процес створення нового людського життя. Це може зайняти щонайменше десять годин ігрового часу, якщо проходити гру від самого початку.
Одним словом, оскільки планета більше не була придатна для проживання, людство вирушило до зірок, але воно не може там продовжувати рід. Тоді на плечі доглядача впало завдання створити нову людську космічну колонію, відновивши людське сім’я та зростивши нових людей у комплексі «Лазар». По суті ви вирощуєте людей від сім’я до повністю сформованої плоті, але для цього також необхідні час і ресурси на кшталт чистої води, електрики та їжі, які вам з часом доведеться виробляти й вирощувати. Та це ще не все. Адже ви буквально створюєте дорослих людей, і вам потрібно наділити їх спогадами, а для цього доведеться збирати речі на кшталт іграшок, книг і фотографій. Також важливо формувати їхні особистості, навіть попри те, що це не повноцінний симулятор колонії.
Утім, все закінчується тим, щоб ви відправляєте виплеканих власноруч людей до їхньої колонії в космос. Це досягається шляхом відновлення інфраструктури запуску й накопичення всього необхідного для його здійснення: кодів, палива й навігаційних систем. Але процедура запуску викликає задоволення, яке зазвичай відчувають співробітники Центру управління запуском НАСА: від захопливого відліку до споглядання за вигнутою траєкторією польоту ракети на орбіту. Важко уявити приємнішу винагороду, ніж бачити як сім’я за сім’ям ти рятуєш людство від вимирання.
The Last Caretaker незабаром виходить в дочасному доступі в Epic Games Store, але вже зараз ви вже можете додати її до списку бажаного.
