Новини
Hunger — це рольова гра-евакуація, натхнена Hunt: Showdown, Bloodborne тощо.
T
Toussaint Egan
Події гри Hunger розгортаються в Європі часів наполеонівських війн. У центрі сюжету — група вцілілих після апокаліптичної пандемії вірусу Голоду, схожого на сказ, що охопив увесь континент. Ви гратимете за одного з шести вцілілих «живих». Ваша мета — захищати мешканців замку від орди заражених Голодом за його стінами. Замок, створений за образом реального Мон-Сен-Мішеля, є одним з останніх оплотів людства.
Живі роблять вилазки за дорученням різних фракцій замку, щоб збирати ресурси, виготовляти нову зброю й шукати джерела Голоду в надії збавити людство цієї химерної пошесті. Поодинці чи в групі з трьох гравців, ви вирушите в руїни світу в пошуках слави й шансу вижити.
«Я давно захоплююся вікторіанською епохою, Ренесансом і готичними образами — ці мотиви завжди в моїх думках», — каже Максиміліан Реа, генеральний директор Good Fun Corporation і провідний розробник гри Hunger. «Мене завжди вабила ексцентричність того періоду й те, як ладно вона поєднується з фольклором і міфологією».
Реа розповів, як попередній досвід роботи над грою Hell Let Loose надихнув Good Fun Corporation на створення власного унікального всесвіту. «Коли ми з командою працювали над Hell Let Loose, то, безумовно, прагнули створити цікаву гру, але в максимально автентичній обгортці, оскільки багато гравців дуже вимогливі до історичної правдивості й реалістичності», — каже Реа.
«Події гри Hunger відбуваються в епоху наполеонівських війн, яку ми вибрали через загальний інтерес до історії не лише в мене, а й у решти команди», — продовжує Реа. «Відтак з'явилася ідея про альтернативну реальність: „А що якби ми, розробники й творчі люди, замість обмежуватися історичними реаліями, могли впливати на історію?”»
Відповідаючи на запитання про першоджерела натхнення для всесвіту й атмосфери Hunger, Реа наводить низку різноманітних еклектичних творів, зокрема роман Патріка Зюскінда «Парфуми: історія одного вбивці», фільми Пітера Ґріневея «Контракт кресляра» й «Кухар, злодій, його дружина та її коханець», а також роман Ґабрієля Ґарсія Маркеса «Сто років самотності».
«Є чимало художніх творів, дії яких відбуваються в епоху наполеонівських війн і суміжних періодах, і я вважаю їх надзвичайно ексцентричними за самою суттю, навіть якщо вилучити з них усі елементи фантастики», — каже Реа. «Думаю, ви всі знаєте, що найкращі твори в жанрі фентезі й наукової фантастики, як не дивно, є найближчими до історичних і політичних паралелей, адже в них нам легше розуміти, як розставлені фігури на шахівниці, і спостерігати за їхньою взаємодією. Гра престолів — гарний приклад цього. У цьому серіалі автори використали чимало ситуацій, які насправді мали місце в середньовічній історії, і це надає відчуття автентичності всім подіям, що відбуваються на екрані».
Однак вплив історії на цьому не закінчується. Реа описує художній стиль Hunger як «ренесансну готику», на який його надихнули художники того періоду й послідовники тогочасної естетики. З одного боку цей стиль навіює атмосферу тієї епохи, а з іншого — дає творчу свободу команді розробників.
«Караваджо завжди був одним з моїх улюблених художників», — каже Реа. «Цей художник епохи Відродження зробив дійсно популярною техніку світлотіні, яка використовує глибокі чорні кольори, щоб приховати все, що не належить до дії на сцені, а ще крайню жорстокість. Як у його дуже відомій картині «Юдита обезголовлює Олоферна». Реа також згадує англійських художників вікторіанської епохи, зокрема Джона Еверетта Мілле, а також голландських майстрів-пейзажистів, які надихали його на створення персонажів й оформлення оточення в Hunger.
Відійшовши від Hell Let Loose, Реа та його команда почали міркувати, чим хочуть займатися далі. Закономірно, що їхня увага була прикута до добре знайомого їм жанру стрілянок-евакуацій.
«Ми грали в усі стрілянки-евакуації — від малих до великих», — каже Реа. «Частку натхнення ми почерпнули з Delta Forces і демілітаризованих зон світу, але куди більше — із The Cycle: Frontier, Marauders, Hunt: Showdown і, звичайно ж, прабатька цих ігор — Escape from Tarkov. Ми багато думали, як поєднати любов до історії й фантастики із захопливими механіками стрілянки-евакуації».
Попри всі спільні риси, Реа з командою не вважають Hunger суто стрілянкою-евакуацією. «Головний задум Hunger полягає не в тому, щоб створити типову стрілянку-евакуацію, а щоб використовувати евакуаційний ігролад, як це робить Diablo: не позиціонуючи себе як евакуацію», — зазначає Реа. «Hunger — це насамперед багатоосібна рольова гра від першої особи з деревами навичок, безліччю видів зброї й усілякої здобичі: спорядження, пристроїв, предметів для лікування, майстрування й оздоблення. Замість лінійного проходження чи відкритого світу в грі використовується формат евакуації».
Іншими словами, Hunger — це щось середнє між Hunt: Showdown, Bloodborne і Kingdom Come: Deliverance в обгортці рольової гри з елементами жахів.
Для Реа це розмежування важливе не лише в сенсі розуміння, що являє собою гра Hunger і що вона може запропонувати гравцям, а і як внесок у розвиток жанру стрілянок-евакуацій загалом. «На мою думку, стрілянки-евакуації — це такі собі багатоосібні Роуґ-подібні ігри, де ви намагаєтеся знайти глибший сенс у чомусь, що на позір повторюється знову й знову», — вважає Реа.
Як приклад він наводить такі ігри, як Hades, Risk of Rain 2 і Slay the Spire, які навряд можна назвати чистими евакуаціями, утім вони пропонують такий самий рівень варіативності й свободи самовираження, що й стрілянки-евакуації.
«Тож я вважаю, що це саме та гра, в якій ви можете дати людям певне середовище, але водночас і широкий вибір можливостей його дослідження й взаємодії з ним. І тоді вам уже не потрібно залучати команду з 700 осіб, щоб створити нереально велику гру з відкритим світом», — продовжує Реа.
Good Fun Corporation планує випустити Hunger у дочасному доступі в Epic Games Store у другій половині 2025 року, й обіцяє на старті потужний залп з ігрового вмісту. Гравці отримають шість ігрових персонажів, кожен з яких має унікальні пасивні, тактичні й абсолютні здібності, покликані полегшити гравцям опанування гри, а потім підштовхнути їх убік з уторованої стежки й винайти власний стиль гри.
«Для кожного з них ми намагаємося створити окремий архетип тієї епохи з власними ролями й без надто жорстких обмежень», — пояснює Реа. «У більшості випадків пасивні, тактичні й абсолютні здібності надають вам можливості, котрі також можна отримати в дереві навичок або за допомогою їжі чи напоїв (які є предметами в грі)».
У дочасному доступі в Hunger з'являться такі персонажі: Гюґо — колишній французький аристократ і нігіліст; Єва — убивця та крадійка, яка виросла в бідних районах Парижу; Серена — вижила після повстання рабів, родом з острова Санта-Домінга; Марі — «бойова черниця», яка походить із секти цистерціанців, що мешкає високо в горах; Ґабрієль — кавалерист відбірних військ Великої армії Наполеона, який дотримується обіту шляхетності; та прусський найманець, ім'я якого ще не визначене, котрий допомагає іншим гравцям з виготовленням броні й ремонтом.
«Важливим моментом є те, що жоден персонаж не викликає беззаперечної симпатії», — каже Реа. «Для виживання в цьому місці потрібна неймовірна сила духу, певна жорстокість і навіть соціопатія. А ще здатність визнати поразку й відступити. У вашому розпорядженні група насправді незвичайних людей, і ми дуже постаралися, щоб кожен з них мав логічну історію виживання після жахливих випробувань долі. Як і кожен з нас, їх не можна назвати однозначно хорошими чи поганами — ми хотіли показати персонажів із різним культурним походженням».
Не меншу глибину задуму й увагу до походження, яку ми вклали в ігрових персонажів Hunger, отримали й вороги — кожен створений так, щоб уособлювати різні види небезпеки. Ось які вороги зустрінуться вам у грі: непотріб (типові зомбоподібні супротивники), незграби (за рівнем загрози рівноцінні повністю озброєному гравцеві, мають величезну понівечену руку, вкриту цвяхами), безпритульники (повзають по землі й атакують ноги гравців), роздуті (вибухають, розпилюючи отруйний газ), слиньки (кидають снаряди язиком) й тварюки — величезні вороги, що завдають значної шкоди.
Ці шість архетипів ворогів уже будуть у дочасному доступі Hunger, а невдовзі після цього ми плануємо швидко впровадити нові типи Голоду й додаткові фракції.
«Ми хочемо, наскільки це можливо, продовжувати дивувати, а ще лякати й підкидати гравцям нові випробування», — каже Реа. Подібно до шести ігрових персонажів, кожен із шести типів Голоду матиме унікальну передісторію, що розкриє природу хвороби та її вплив на заражених. «Найбільший жах — це коли ти знаєш людину. Викошувати мільйони зомбі куди складніше, якщо знаєш ім'я, вік, мрії та сподівання кожного з них. Це дуже неприємно змінює розклад, але, на нашу думку, лише так гравець може повністю відчути всю похмурість цієї реальності».
Завдяки арсеналу з понад 30 видів зброї, жвавому соціальному центру, який постійно розвивається, і трьом мапам (1×1 км) Hunger, найпевніше, припаде до душі шанувальників рольових ігор і стрілянок-евакуацій після виходу в дочасний доступ пізніше цього року. Щодо тривалості дочасного доступу Реа оцінює, що після першого запуску Hunger знадобиться близько двох років, щоб досягти версії 1.0.
«Ми завершимо дочасний доступ, коли будемо впевнені в тому, що гравці отримають надзвичайно глибоку, насичену, захопливу й повністю готову гру», — каже Реа. «Ми запускаємо вельми масштабний проєкт, але також прагнемо запровадити певні PvP-режими й більше розмаїття PvE-вмісту на завершальних етапах розробки. Ми хочемо, щоб у грі був великий вибір персонажів і ще більше інструментів, зброї й мап».
Hunger з'явиться в дочасному доступі в Epic Games Store пізніше цього року.